Підприємство «Арзамас» виробляє два види продукції: А і Б. Загальновиробничі витрати розподіляються на окремі вироби за плановою ставкою 8 грн на одну людино-годину прямих витрат робочого часу. Для обліку запасів на підприємстві використовують метод ФІФО.
На початок місяця на підприємстві були залишки матеріалів:
№ 1 – 1000 кг на суму 12000 грн,
№ 2 – 2000 кг на суму 8000 грн.
У звітному місяці відбулися такі господарські операції:
1. Зі складу відпущено на виготовлення 1000 од. продукції А
матеріалу № 1 – 750 кг
матеріалу № 2 – 900 кг.
2. На виготовлення 2000 од. продукції Б зі складу відпущено
матеріалу № 2 у кількості 1000 кг.
3. На виготовленні продукції А відпрацьовано 375 люд.-год., а
продукції Б – 300 люд.-год.
при середній оплаті 7 грн за одну людино-годину.
4. Закуплено додатково 2000 кг матеріалу № 1 за ціною 13 грн за 1 кг та
1000 кг матеріалу № 2 за ціною 4,25 грн за 1 кг.
5. Відпущено зі складу для виготовлення продукції Б 500 кг матеріалу № 1.
6. Фактична сума накладних виробничих витрат склала за місяць 5400 грн (списати з кредиту рахунків різних активів).
7. Віднесено загальновиробничих витрат за плановими нормами (суми визначити):
– на виробництво продукції А;
– на виробництво продукції Б.
8. Закінчено обробкою і направлено на склад готової продукції 800 виробів А та 1500 виробів Б (для закінчення незавершеного виробництва продукції А необхідно ще витратити 70 люд.-год., а продукції Б – 50 люд.-год.).
9. Списана фактична собівартість 1000 одиниць реалізованої готової продукції Б.
Необхідно визначити:
1) кореспонденцію рахунків за наведеними господарськими операціями;
2) суму кожної господарської операції і зробити схематичні записи операцій на Т-рахунках;
3) собівартість залишку продукції на складі (за її видами).