Задача № 3
Громадянин Бондаренко Р.А. звернувся до суду з позовом до Університету фізичного виховання поновлення на роботі, стягнення коштів за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позову зазначає, що перебував у трудових відносинах з відповідачем з 01.09.2009 р. по 30.06.2010р., з 01.09.2010 р. по 25.06.2011 р., з 03.09.2011 р. по 27.06.2012 р., з 02.09.2012 р. по 27.06.2013 р., з 01.09.2013 р. по 30.06.2014 р., з 01.09.2014 р. по 24.06.2015 р., з 01.09.2015 р. по 21.06.2016 р. на посаді викладача за сумісництвом. 21.06.2017 його було звільнено за п. 2 ст/ 36 КЗпП України, з яким йог обуло ознайомлено 30.10.2016 року З наказом не погоджується, оскільки вважає, що він виданий не уповноваженою особою - помічником директора з кадрової роботи, я кий не має права звільняти викладачів. Про звільнення не був попереджений. Вважає наказ про звільнення незаконним, оскільки трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених ч. 2ст. 23 КЗпП України, вважаються такими, що укладені на невизначений строк. При звільненні з ним не був проведений розрахунок у відповідності до ст. 116 КЗпПУ. Незаконним звільненням йому заподіяна моральна шкода, яка виразилась в моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих звязків, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації життя. Незаконне звільнення викликало нервове перевантаження та порушення нормального ритму життя, що займає великий проміжок часу. Мораьну шкоду оцінює в розмірі 1000 000 грн.
Представник відповідача проти позову заперечив, зазначивши, що Бондаренко Р.А. приймався на роботу на умовах строкового трудового договору на умовах сумісництва, будь-яких дій якіб були спрямовані на продовження трудових правовідносин не вчинив, заяву про прийняття на роботу не надавав, крім того влаштувався на роботу не за сумісництвом, а за основним місцем роботи.
Як має бути вирішена справа?